Михайло Петренко Небо



Категории Поети-Романтики ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лєрмонтов   Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокiл, чому не лiтаю. Чому менi, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув i в небо злiтав! Далеко, за хмари, подальше од свiту, Шукать собi долi, на горе привiту, I ласки у зiрок, у сонця просить, У свiтi ïх яснiм все горе втопить. Бо долi ще змалку здаюся нелюбий, Я наймит у неï, хлопцюга приблудний; Чужий я у долi, чужий у людей... Хiба ж хто кохає нерiдних дiтей?.. Кохаюся лихом, привiту не знаю, I гiрко, i марно свiй вiк коротаю, I в горi спiзнав я, що тiльки одна — Далекеє небо — моя сторона. Й на свiтi сiм гiрко; як стане ще гiрше, Я очi на небо, — менi веселiше, I в думах забуду, що я сирота, I думка далеко, високо лiта!.. Коли б менi крилля, орлячi тi крилля: Я землю б покинув i на новосiлля Орлом бистрокрилим у небо польнув I в хмарах навiки од свiта втонув!   Коментар Вiрш М. Петренка Небо став популярним украïнським роман сом Дивлюсь я на небо.... У ньому вiдображена одвiчна мрiя людини про небо, про волю. Лiричний герой не зазнав щасливоï долi на землi, тому йому здається, що вiн знайде розраду, спокiй, свободу на небi, коли зможе лiтати, як сокiл чи орел. Поезiя утверджує свободу особистостi як одну з найбiльших цiнностей людського життя.Так i матерi застерiгають своïх доньок, якi прагнуть швидше подорослiшати. Вiрш нагадує народну пiсню, мiстить ознаки нацiонального гуцульського колориту, зокрема дiалектизми.

Метки Небо, МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО, ЛIТЕРАТУРА УКРАÏНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ, ПОЕТИ-РОМАНТИКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ЛIТЕРАТУРА, УКРАÏНСЬКОГО, РОМАНТИЗМУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Михайло Петренко Небо