<< Главная страница

ВIктор ЗабIла Соловей



Категории Поети-Романтики ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Не щебечи, соловейку. Пiд вiкном близенько; Не щебечи, малюсенький. На зорi раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш. Неначе заграєш; Так i б'ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голоснiше, А далi тихенько: Аж у душi похолоне, Аж замре серденько. Зовсiм трошки перестанеш, Лунь усюди пiде; Ти в темну нiч веселися, I як сонце зiйде. Твоя пiсня дуже гарна, Ти гарно й спiваєш,   Ти, щасливий, спарувався I гнiздечко маєш! А я бiдний, безталанний. Без пари, без хати: Не досталось менi в свiтi Весело спiвати. Сонце зiйде — я нуджуся, I заходить — плачу: Котру люблю дiвчиноньку, Тiєï не бачу. Довго й чутки вже не маю Про милу дiвчину; Цiлий вiк свiй усе плачусь На лиху годину. Не щебечи, соловейку, Як сонце пригрiє! Не щебечи, малюсенький, I як вечорiє! Ти лети, спiвай тим людям, Котрi веселяться; Вони пiснею твоєю Будуть забавляться. А менi такая пiсня Душу роздирає! — Гiрше б'ється .моє серце, Аж дух завмирає. Пугач менi так годиться: Стогне, не спiває; Нехай стогне коло мене Да смерть возвiщає.   Коментар В. Забiла у вiршi Соловей використовує прийом поетичного паралелiзму, щоб передати почуття закоханого лiричного героя. Герой говорить, як гарно спiває соловей — аж серце завмирає у тих, хто його слухає. I це зрозумiло, адже той соловейко закоханий, має дружину, гнiздечко. А вiн — бiдний, безталанний, не має нi пари, нi хати, не може одружитися з тiєю, котру любить. Тому просить соловейка не щебетати, не ятрити душу. До його настрою тепер бiльше пiдходить крик пугача — злого вiщуна. Написаний твiр у дусi народноï пiснi з усiма ïï жанровими ознаками, покладений на музику.

Метки Соловей, ВIКТОР ЗАБIЛА, ЛIТЕРАТУРА УКРАÏНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ, ПОЕТИ-РОМАНТИКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ЛIТЕРАТУРА, УКРАÏНСЬКОГО, РОМАНТИЗМУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ВIктор ЗабIла Соловей


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация